Шукайте Open Access із позначкою CC0, враховуйте правило PD-Art і перевіряйте супутні права.
The Met із 2017 року відкрив безоплатний доступ до зображень творів, що перебувають у публічному домені, під посвятою CC0. Це означає: їх можна завантажувати, ділитися, редагувати та поєднувати без обмежень і без вимоги атрибуції. Доступно понад 406 тис. файлів у високій роздільній здатності.
Що означає CC0 і що воно не покриває
Це публічне присвячення: автор/правовласник відмовляється від авторського права в межах дозволеного законом, щоб кожен міг вільно використовувати матеріал у будь-яких цілях. Однак CC0 не скасовує інших прав — зокрема, прав на торговельні марки, приватність чи публічність (right of publicity). Тому навіть із зображенням у Open Access уникайте використань, що можуть вводити в оману щодо підтримки брендом чи особою.
PD-Art і «вірні копії»
У США знакове рішення Bridgeman Art Library v. Corel (1999) визначило: точні, «слухняні» копії двовимірних публічно-доменных творів не мають достатньої оригінальності, щоб отримати нове авторське право. Звідси — підхід PD-Art: «вірна» репродукція 2D-твору, що вже в домені, не створює нових прав (у США).
У Європі практика неоднорідна, але в 2023 році Апеляційний суд Англії (THJ v Sheridan) підтвердив відсутність нового авторського права на такі відтворення у Великій Британії. Перед міжнародною публікацією зважайте на юрисдикцію.
Як знайти й коректно використати Open Access у The Met
На сайті The Met можна відфільтрувати твори з Open Access: усі зображення, які музей вважає публічно-доменними, мають позначку CC0 на сторінці об’єкта. Завантажуйте оригінальний файл і за потреби додавайте атрибуцію (хоч вона не обов’язкова) — це добрий тон і допомагає читачам знайти першоджерело. Якщо зображення з позначкою Open Access недоступне, музей дає інструкції щодо запиту нового файлу.
Коли «можна» і коли «не можна»
Якщо бачите у The Met позначку Open Access і CC0 — з високою імовірністю ви можете публікувати, редагувати, комерційно використовувати. Але є «червоні прапорці»: твір ще не в публічному домені; фото не є «вірною копією» (містить творчі зміни); на фото є сучасні елементи з правами (сучасна інсталяція в кадрі, логотипи) або права особи/бренда. У таких випадках перевірте ліцензію/правовий статус або знайдіть альтернативне джерело з позначкою Open Access.
Чек-лист для редакції перед публікацією
Перш ніж розміщувати зображення картин, пройдіться пунктами нижче — це єдиний список у статті, далі знову буде абзац пояснення.
- Чи є позначка Open Access на сторінці твору в The Met? (Файл із цієї сторінки можна використовувати без обмежень.)
- Чи підтверджено, що твір — у публічне надбання? (Порівняйте дату смерті автора/рік публікації з правилами вашої країни.)
- Чи відсутні додаткові обмеження: приватність/публічність особи, товарні знаки, договірні умови майданчика?
- Чи не створює репродукція нових прав? (Для «вірних копій» 2D-творів орієнтир — доктрина PD-Art і рішення Bridgeman у США.)
- Чи додано коректну атрибуцію як жест етики (назва твору, автор, музей, посилання на сторінку об’єкта), навіть якщо вона не обов’язкова під Open Access?
Редакторам варто зберігати скриншоти сторінки об’єкта з позначкою Open Access і вести журнал використаних джерел — це допомагає підтвердити добросовісність та відтворюваність процесу.
Приклади коректного використання
Блог про історію мистецтва може вільно поставити обкладинку з «Нарцисом» Караваджо зі сторінки The Met з позначкою Open Access: під CC0 дозволені обрізки, колажі, типографіка поверх зображення. Комерційний магазин мерчу теж може друкувати принти — умови не забороняють цього; перевірте лише, щоб у файлі не було елементів із правами третіх осіб. У разі сумнівів — шукайте інший кадр/ракурс у колекції.
Часті помилки й як їх уникнути
Найтиповіша помилка — брати «гарну репродукцію з інтернету», де статус невідомий (наприклад, сторінка без позначок або зі «власними умовами» галереї). Краще йти від джерела: сторінка об’єкта в музеї/бібліотеці з Open Access. Друга помилка — плутати «вільне зображення» і «вільний твір»: навіть якщо картина в публічному надбанні, конкретне фото може бути захищене (особливо поза США). Тут допомагає розуміння різниці між «вірною копією» й творчим відтворенням.
Як безпечно публікувати зображення шедеврів
Сучасні музеї — зокрема The Met — відкривають якісні файли шедеврів під Open Access, тож публікувати зображення картин стало простіше, ніж будь-коли. Виконуйте мінімальну перевірку статусу, пам’ятайте про локальні відмінності та права третіх осіб — і ваші матеріали будуть одночасно законними та візуально переконливими.
